Його спів заворожував не одне покоління…

Так! Треба жити кожним днем,
Не відкладаючи на потім
Нам треба жити кожним днем
Горіть сьогоднішнім вогнем
Бо « потім» може й не настати.

Цими віршованими рядками розпочався День пам’яті Рудиці Івана Григоровича, який днями відбувся в селі Сім’янівка.
У долі кожної людини є щаслива мить ясного сяяння, мить, коли обирає дорогу у великий світ- обирає долю. Свою долю вибрав Іван Григорович, присвятивши її служінню людям, пісні, роботі на ниві культури де і працював до останнього дня.

Доля, як примхлива панна, відміряла Івану Григоровичу лише 66 років життя. За його плечима – понад 40 років натхненної праці, понад 27- років на посаді директора Сім’янівського БК. Під умілим керівництвом Рудиці І.Г. Сім’янівський будинок культури став центром дозвілля всіх жителів села, місцем для духовного розвитку та творчої самореалізації.

Зібралися рідні, односельці, друзі, колеги, представники громади, шанувальники народної пісні, учасники хору, з якими пов’язане життя Івана Григоровича. Багато теплих, щедрих слів того дня лунало на адресу Рудиці І. Г. від працівників влади, родини, друзів, колег.

Селищний голова Марусиченко Т.П. значила про його небайдужість та активну діяльність, як депутата селищної ради, його організаторські здібності. Ольга Антонівна Гуторка говорила про талант, працелюбність, активну життєву позицію Івана Григоровича . Своїми спогадами про міцну дружбу, товариські стосунки поділився друг В’ячеслав Васильович Фільов

Зворушливий виступ дружини Ольги Сергіївни не залишив байдужими нікого. Талант Івана Григоровича передався сину Сергію. На родинних святах батько і син чарували всіх близьких

Всім присутнім Сергій Рудиця, соловейко у другому поколінні, подарував пісню.

Іван Григорович сповна віддав себе улюбленій справі, яскравою сторінкою стала діяльність хорового колективу. Й до сьогодні цей колектив дарує людям радість пісні.

У виконанні хору пролунали пісні « Мати-Україна», «Соловейко», « Ішли воли», «Заквітчалась моя Україна» та особлива пісня « Честь і слава», що подарували

Проникливо звучали пісні у виконанні жіночого та дитячого вокальних ансамбів .

Зачарували своїм співом солістки Сім’янівського СБК – Юлія Тертична та Ольга Касьян.

За часів керівництва І.Г. Рудиці в Сім’янівському БК був створений дитячий обрядовий колектив « Весняночка», що нині носить почесне звання « зразковий», який виконав під час заходу пісню « Ой ти соловейко». Лунали пісні у виконанні любительського об’єднання народної пісні « Зоте зерно». Прозвучала у виконанні Дмитра Коновалова улюблена пісня Івана Григоровича « Смерека», без якої не обходився майже жодний концерт і яку так любили глядачі.

У житті кожної людини є зоряні злети і гіркі розчарування. Доля не раз випробовувала І.Г. Рудицю на міцність, але ніколи його не зраджував талант і натхнення, сильна, переконлива і полум’яна пісня. На завершення заходу пролунала в записі пісня І.Г.Рудиці.

Іван Григорович житиме в пам’яті рідних, колег, друзів, односельців.

Тож віддамо шану професіоналу, великому таланту.

Тетяна Лісовенко